Бал-асорті "Карнавалія 2010"
В суботу сніг знову поглинув Київ, прикривши лід. Машина, якою я їхала на карнавал, ледь повзла вгору від Поштової площі до Європейської льодяною бруківкою, і здавалося, що колеса крутяться, а вона не їде. Але, вийшовши біля Київради на Хрещатику, я забула всі свої страхи. Урочистість почалася ще перед стінами мерії – перехожі зупинялись вражені: від тротуару до вхідних дверей було розстелено килим-доріжку, а вздовж неї з обох боків стояли дівчата барабанщиці і так завзято вибивали неймовірні мелодії, вітаючи гостей, що настрій сам підскакував угору.
В середині на парадних сходах, на які ступаєш, як годиться, вже без шуби та в туфлях на високих підборах, приваблюють погляд дві золоті скульптури в золотому ж старовинному одязі. Зліва жіноча постать, справа – чоловіча. Але лишень ти порівняєшся з ними, дівчина клипає віями і робить граціозний реверанс, мужчина теж схиляється в поклоні... І ти відчуваєш, що вечір почався казковий...
Важко дати коротке визначення дуже яскравій події. Перебираючи варіанти, я зупинилась на такому: "Бал-асорті". Адже те дійство, що пройшло в стінах Київської мерії в ніч з 13 на 14 лютого було настільки різноманітним та багатогранним, що інакше й не назвеш.
Міжнародному Благодійному фонду "Мистецька скарбниця" начолі з його президентом Тетяною Логуш та з Головою оргкомітету балу Юрієм Логушем вдалося гармонійно поєднати, сплести в єдиному дійстві досить різні за традиціями та країнами походження свята. Гості стали глядачами та учасниками калейдоскопу карнавалів – фантазійне українське Стрітення, Віденський бал-редут, аргентинський карнавал, а до того ж – ми відсвяткували разом Новий рік за китайським календарем – рік білого Тигра, не забувши, що одночасно настав і День Святого Валентина.
Асорті з українських, західноєвропейських, латиноамериканських та азійських традицій, безсумнівно, смакувало запрошеним. Було людно та романтично вже від фойє – різноманітні маски гостей, вечірнє чи карнавальне вбрання, фуршет, лотерея, цікавість до свого оточення створювали піднесений настрій ще до початку самого дійства.
Гості розсідалися за столиками згідно своїх запрошень і роззиралися навколо – така велика колонна зала спочатку здалася навіть затісною – «Карнавалія» вже традиційно збирає понад п`ять сотень дипломатів, політиків, бізнесменів, діячів культури, зірок шоу-бізнесу.
Президентський оркестр та хор Київського муніципального академічного театру опери і балету розпочали урочистий вечір. Віденський Бал-Редут відкрив посол Австрії, Аргентинський Карнавал – посол Аргентини. З новим роком за китайським календарем привітав гостей вечора посол Китаю. В програмі свята також взяли участь відомі українські та зарубіжні виконавці. Зокрема, глядачів потішив співом представник України на "Євробаченні-2010" Василь Лазарович у супроводі оркестру.
Голова організаційного комітету "Карнавалії" Юрій Логуш зауважив у розмові з журналістами, що проведення Міжнародним Благодійним фондом "Мистецька скарбниця" цього заходу – прекрасна традиція відродження світського життя столиці і головне – це можливість проявити свою добродійність як елемент духовного виховання та ствердження високих моральних цінностей.
Тому під час балу-маскараду було також проведено "зірковий" аукціон, організований спільно з "Фондом підтримки молодіжного та олімпійського плавання" Дениса Селантьєва і Яни Клочкової. За кошти від аукціону та святкової лотереї буде видано книжку для дітей "Зіркові історії успіху", в якій відомі спортсмени поділяться історіями свого успіху з маленькими читачами, надихнуть їх бажанням працювати над собою з дитинства.
Тетяна Логуш пояснила: "Зібрані кошти від лотів самих спортсменів підуть на видання дитячої книги "Зіркові історії успіху", а від нашого традиційного "зіркового" аукціону – на закупівлю книжок для поповнення фондів українських бібліотек, дитячих будинків, інтернатів, на реставрацію стародруків та популяризацію української книги в Україні".
Гості отримали чудово видані брошури-каталоги аукціону, де могли ознайомитися з лотами. Аукціон був, що називається, "два в одному" – перший названо в брошурі "Живий аукціон", другий "Тихий аукціон". В ході "живого" при широкому загалі зі сцени демонструвалися лоти, а учасники називали вголос свою ціну. Лотами були, наприклад факсимільне видання Пересопницького Євангелія (точна копія оригіналу 16 ст), чи картина Нікаса Сафронова, чи такі лоти спортсменів, як шапочка для плавання та медаль Яни Клочкової, також футболка з зображенням та автографом найсильнішої людини світу Василя Вірастюка з доданою до неї підковою, або рапіра Вадима Гуцайта, якою той здобув свого часу перемогу на Олімпійських іграх.
За умовами "тихого" аукціону, виставлені на нього лоти чекали пропозицій про ціну, зроблених письмово з 19-ї до 23-ї години. Після підведення підсумків власники придбаних лотів оголошувалися лише за їхньою згодою.
Треба сказати, що аукціон наживу викликав неабияке пожвавлення, а вже захопленню публіки не було меж, коли тендітна білявка, що стала володаркою лоту, наданого Василем Вірастюком раптом опинилась у нього на руках – хіба то вага для такого силача?! Думаю, крім футболки та підкови леді отримала на все подальше життя згадку про сильні руки справжнього українського богатиря.
Проводилась також благодійна лотерея. Кажуть, хтось виграв річний абонемент до фітнес-клубу. Не бачила, точно не знаю. Але я сама виграла чудовий книжковий набір від "Мистецької скарбниці", а молодий письменник та мандрівник Максим Кідрук, спершу поклавши гроші до скрині, власною рукою витяг з барабану "Валентинку", в якій значилось, що він виграв пляшку вина. І якими були його здивування та радість, коли те вино виявилось чілійським!
Скуштувавши різноманітних наїдків зі столу (сусідствували і котлети по-київськи, і риба по-аргентинськи, і рис по-тайськи, і китайські вареники) та культурної програми зі сцени, гості долучилися також і до духовної їжі – в фойє продавалися книжки. І треба сказати, що вони теж мали успіх. Не знаю, яким чином покупці знаходили нас за столиком, де сиділи письменники, причетні до літературного конкурсу "Коронація слова", але приходили навіть туди по автографи. Цьому раділи і подружжя Логушів, і представник видавництва "Нора-Друк" Микола Кравченко, і письменник Андрій Курков, і чарівна представниця оргкомітету конкурсу «Коронація слова» літературознавець Юлія Джугастрянська, і Михайло Васильович Ватуляк, відомий львівський книгорозповсюджувач. Не лише "хліба та видовищ" хотіли в ту ніч гості. Культурний захід виявився невіддільним від їжі духовної!
Ось такого асорті скуштували учасники та гості "Карнавалії 2010".
Хочу щиро подякувати подружжю Логушів за їхню підтримку Української культури не на словах, а на ділі, а також їхній команді, що допомогла втілити в життя такий чудовий проект! Четверта "Карнавалія" вдалася. Нехай живе й надалі ця традиція!
Міла Іванцова для газети "Високий Замок" (Львів)
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=80696
Цікава стаття! Дякую! У Вас природжений журналістський хист!
Дякую, десь тільки ви загубилися зимовими дорогами :)
Але вже весна, сподіваюсь – ще побачимося!