День Святої Варвари в Тарасовій хаті на Пріорці

Зимові православні свята починаються вже в грудні. Від Святої Катерини (7 грудня) та Святого Андрія (13 грудня) аж до Миколи (19 грудня) люди поминали святих великомучеників. 17 грудня в православному календарі відзначаєьться, як день пам'яті Святої Варвари.

В "Житії Святих" розповідається, що ця дівчина небаченої краси жила у ІV столітті, рано втратила матір, а батько, щоб вберегти її від стороннього ока, посадив Варвару до високої вежі. Живучи там відокремлено від світу, вона вирішила присвятити себе служінню Богу й відмовилася виходити заміж, а коли батько дозволив дівчині покинути вежу, вона скористалась свободою й прийняла хрещення.Розгніваний батько-язичник передав доньку до рук жорстокого імператора Максіміана, який заточив Варвару до темниці. Ні побої, ні катування не похитнули її віри, Варвара не відреклась і померла християнкою. У ХІІ столітті мощі Святої Варвари були перевезені візантійською княжною Варварою з Константинополя до Києва. Сьогодні вони знаходяться у Володимирському соборі, куди кияни приходять на поклоніння й вшанування цієї святої.Поклонятися Св.Варварі, як і багатьом іншим київським святим, приходили тисячі паломників. Про це згадує Тарас Шевченко в поемі "Наймичка":

А наймичка шкандибає,

Поспішає в Київ.

Прийшла в Київ, не спочила,

У міщанки стала,

Найнялася носить воду, Бо грошей не стало

На молєбствіє Варварі...

....

Коли 45-річний Тарас востаннє приїхав до Києва, він зупинився на квартирі на мальовничій околиці Києва Пріорці у жінки на ім'я Варвара Пашковська. Останнє помешкання Кобзаря було в затишному будиночку, де сьогодні знаходиться відокремлений відділ Національного музею Тараса Шевченка "Хата на Пріорці".

Вже традицією стало вшановувати в цьому невеличкому своєрідному музеї Святу Варвару, яка є ангелом-охоронцем хати на Пріорці. Старовинна ікона Великомучениці Варвари висить у світлиці, де понад 150 років тому за великим столом сидів серед членів родини Пашковських Тарас Шевченко. Сьогодні за цим столом зібралисья працівники музею, друзі хати на Пріорці, місцеві мешканці, запросили й мене. 17 грудня, засніженого четверга, науковий керівник відділу Наумова Надія Григорівна організувала тематичну зустріч "Варвара Рєпніна та Варвара Пашковська в житті кобзаря". Відбулося також закриття виставки старовинних прасок з моєї приватної колекції, яку було відкрито 30 жовтня на презентації роману "Родовий відмінок" за участю пані Тетяни Логуш, натхненниці конкурсу "Коронація слова", видавців "Нора-Друк", Ірен Роздобудько, Ігоря Жука, представників преси та радіо. Але то вже минулося. А сьогодні на завершення зустрічі відбувся невеличкий концерт учнів музичної школи ім. М.В.Лисенка.

Ви спитаєте – "Так а що ж там... про отих таємничих Варвар у житті кобзаря?!" А тут я хитро посміхнусь і скажу: "А ви завітайте до Хати на Пріорці! Хіба ж я розповім краще за співробітників цього будиночка?! Вони вам і екскурсію проведуть, і на будь-яке питання дадуть відповідь! Тільки скажіть, що ви від Іванцової!» Хоча останнє – геть не обов'язково, шуткую. Там щиро шанують кожного відвідувача – від президента до першокласника!

Не кожен знає, де знаходиться ця філія центрального музею, та й взагалі про його існування.

Україна, м.Київ, вул. Вишгородська, 5 (підказую – Куренівка, одна зупинка від пташиного ринку) Контактний телефон:(044) 432-76-27 Вихідний – вс, пн..

Бажаю приємних відкриттів! Бо коли перестаєш робити відкриття (далеко чи навколо себе) – життя стає нецікавим.

 З любов'ю – Міла Іванцова