Лиса гора і закопування «індіанців». Маразми вітчизняної журналістики

Фантасмагоричні історії іноді трапляються з представниками електронних мас-медіа. Тим більше – в такому загадковому місці, як київська Лиса гора. Саме на ній винахідливі телевізійники раптом зустрілися з незрозумілими для них речами…

Лисою горою, а говорячи мовою офіційних документів, – територією Національного історико-архітектурного музею-заповідника «Київська фортеця», йшов однієї осінньої днини 2009 р. співробітник музею на ім’я Іван. Герой наш ретельно охороняє останню в Києві ділянку степової рослинності, що дивом лишилася саме на Лисій горі у недоторканності. Тож кожного тижня Іван робить регулярні обходи цього мальовничого місця.

Під час таких прогулянок на пленері трапляється всяке. Історичне пристанище відьом люблять не стільки відьми, скільки п’яні чиновники з Київської адміністрації та співробітники силових структур, часто-густо затарені під зав’язку алкоголем. Бували навіть екстремальні випадки, коли Лисою горою роз’їжджали… БТР, що якраз готувалися розганяти масові демонстрації одного чудового післяпомаранчевого року. І навіть згадані БТР Іванові вдалася зупинити та силою переконання розвернути у бік виїзду з заповідника.

Однак одного разу спокій колишнього військового об’єкта порушили не вищезгадані любителі випити, не діггери, не толкіністи і не сатаністи. Того дня побачив Іван трьох дивних осіб, які щось закопували посеред степової ділянки. Ясна річ, відразу згадалися трупи в мішках та інший криміналітет. Проте, все виявилося зовсім інакшим.

Трійко «копачів» представилися… журналістами каналу «ICTV», які прямісінько посеред заповідної зони, нищачи червонокнижні рослини, що чекали весни в осінньому ґрунті, готувалися закопувати в землю… індіанця. В термокостюмі. «Індіанець» покірно чекав, поки колеги вирішували, де його закопати. Чия витончена фантазія породила такий сюжетний задум, невідомо.
До справи копання втрутився Іван, показавши посвідчення співробітника музею і чемно попрохавши залишити територію та зарити яму. Якби не втручання захисника рослин, журналісти викопали б у степовій ділянці чималеньку яму, і, ясна річ, так би її й полишили напризволяще.

Справа закінчилася тріумфом законності та здорового глузду: телевізійники пішли закопувати «індіанця» на городах над Лисогірською вулицею, вислухавши декілька настанов на тему того, що зле копати землю на заповідних територіях.

Загадкою лишилося, з яких таких індіанських легенд ICTV дістали геніальну легенду із закопуванням, але це вже хай лишається на розсуд редактора подібних передач.
Для довідки: у 1994-му році на території урочища Лиса гора було створено регіональний ландшафтний парк (РЛП) загальною площею 137,1 га, а в 1995-му році урочище «Лиса гора» увійшло до складу території РЛП «Голосіївський». 2000-го року, клопотанням дирекції музею «Київська фортеця», 118,75 га урочища було передано у користування цьому музею. Таким чином вдалося врятувати не тільки територію форту, а й прилеглі унікальні екосистеми від запланованої забудови.

Лисогірський форт наразі є невід’ємною частиною унікального природного комплексу, для охорони якого на території урочища «Лиса гора» було створено регіональний ландшафтний парк. За даними представників Національного екологічного центру України, тут сформувалося унікальне поєднання залишків грабових лісів та ділянок лучно-степової рослинності. Саме тут збереглися один вид тварин, три види рослин та два види грибів, занесених до Червоної книги України. До того ж, тут збереглися п’ять видів рослин, що охороняються постановою Київради в межах міста. І в такі заповідні  місця приходять «відпочивати» з алкоголем обивателі та закопувати «індіанців» телевізійники… Коментарі зайві.